Тінь Фукусіми над донорами ЧАЕС

У той час, як керівництво японської АЕС у Фукусімі повідомляє про наміри збудувати саркофаг над зруйнованими блоками, у Києві готуються до міжнародної конференції, де знову збиратимуть гроші на нове укриття для Чорнобильської АЕС.

Україні не вистачає близько 740 мільйонів євро для того, аби остаточно перетворити залишки зруйнованого чверть століття тому четвертого реактора ЧАЕС на безпечний об’єкт. Саме цю суму намагатимуться зібрати під час конференції донорів Чорнобильського фонду у Києві цього вівторка. При цьому 25-річчя Чорнобильської катастрофи співпало у часі із масштабною аварією на японській атомній станції у Фукусімі. Відтак, дехто вважає, що події у Японії мають привернути більшу увагу до проблем Чорнобиля, які у світі вже встигли підзабути. Інші ж кажуть, що світова економічна криза та наслідки аварії на японській АЕС можуть, навпаки, відвернути увагу потенційних донорів від допомоги Україні.

Багатостраждальне “Укриття”

У вівторок під час донорської конференції від імені Європейської комісії я оголошу про плани надати додатково збільшити європейський внесок у Чорнобильський фонд на 110 мільйонів євро

У 1997 році, коли міжнародні донори тільки-но створили Чорнобильський фонд “Укриття”, покликаний зібрати кошти для побудови нового безпечного саркофагу над зруйнованим у 1986 році четвертим реактором Чорнобильської АЕС, проектування і будівництво цього укриття оцінювалося максимум у 1 мільярд доларів. Тепер у Чорнобильському фонді вже зібрано 864 мільйони євро, але будівництво нового саркофагу так і не розпочато, а от орієнтовна сума, потрібна на завершення робіт, нині оцінюється у понад 1,5 мільярди євро, тобто вдвічі більше початкової суми.

У Європейському банку реконструкції та розвитку, який є розпорядником коштів, зібраних міжнародними донорами у Чорнобильському фонді, також називають і чергову нову дату завершення робіт із перетворення ЧАЕС у безпечну систему – це 2015 рік. До цього такими датами мали стати 2005, 2008, 2010 та 2012 роки, а нинішній саркофаг над четвертим блоком, збудований ще у 1986 році, розраховано лише на 30 років, тобто, то часу, коли термін його експлуатації остаточно витече, залишається лише 5 років.

Директор ЄБРР з атомної безпеки Вінс Новак каже, що результат донорської конференції у Києві має показати “міру бажання світу покращувати атомну безпеку і тримати аварії в Україні та Японії під контролем”.

Фукусіма – дитя Чорнобиля

Події у Японії ще раз підтвердили, що подібні катастрофи є викликом для всього людства

Проте наслідки збігу у часі 25-річчя Чорнобильської катастрофи та аварії на АЕС у Фукусімі оглядачі оцінюють по-різному. Одні вважають, що події на японській АЕС показали потребу у терміновості остаточного вирішення проблем Чорнобиля. До останніх долучився й український президент Віктор Янукович: “Подолання трагедії такого масштабу не може бути справою лише однієї країни. Події у Японії ще раз підтвердили, що подібні катастрофи є викликом для всього людства”.

Так само думає і нинішній мер Славутича – містечка, збудованого для працівників Чорнобильської атомної станції, які до аварії жили у Прип’яті. Володимир Удовиченко також твердить, що Прип’ять має стати символом небезпечності недбалого ставлення до таких об’єктів як Чорнобиль чи Фукусіма:

“Прип’ять – це було одне із найкращих міст на той час, а сьогодні це мертве місто. Я хотів би, аби ми до нього ставилися, як до певного символу поразки, але не України, навіть не СРСР, а всієї цивілізації, всього світу. Події на Фукусімі це підтверджують. Ці події, пов’язані із використанням ядерної енергії, виходять за рамки однієї країни. І сьогодні ще раз до цього треба повернутися, і відчути це”.

Шукайте донорів!

Водночас пан Удовиченко визнає, що об’єкти, подібні до ЧАЕС, особливо після того, як керівництво України ухвалило рішення про повне закриття станції у 2000 році, стають тягарем для бюджету і їх безпека залежить лише від “щедрості” донорів – вітчизняних чи міжнародних.

Тим часом серед оглядачів є і думки, що за умов світової економічної кризи, пошуку інших джерел отримання енергії, що також коштує недешево, і, врешті, ліквідація наслідків аварії у Фукусімі – все це залишає Україні менше шансів зібрати потрібну суму, тим більше, що від 1997 року ця сума постійно зростала без якихось видимих результатів перетворення ЧАЕС на безпечний об’єкт. Врешті, може вийти так, що “укриття” над зруйнованими блоками АЕС у Фукусімі буде збудовано швидше, ніж новий “саркофаг” над четвертим блоком ЧАЕС.

Компанія, що експлуатує АЕС у Фукусімі, Tepco – Токійська електроенергокомпанія – вже заявила, що їй знадобиться не менше 9 місяців, аби зупинити станцію і так само, як ЧАЕС, накрити її саркофагом. Керівник компанії Тсунехіша Катсумата заявив, що зупинка АЕС відбуватиметься у два етапи: “Щодо графіку робіт, то треба враховувати всі ризики, пов’язані із цими роботами. Проте ми сподіваємося, що перший крок – зниження рівня витоку радіації, ми зможемо завершити впродовж 3 місяців. Другий крок – встановлення контролю за витоком радіоактивних матеріалів, – як ми очікуємо, забере ще 6 місяців”. Клацнути Читати
подробиці

Ці заяви пролунали під час візиту до Японії Державного секретаря США Гілларі Клінтон, яка від імені Сполучених Штатів пообіцяла надати Токіо “всю можливу допомогу”.

Раніше США були одним із найактивніших донорів у Чорнобильському фонді.

Хто профінансує саркофаг

Проте ключовим донором фонду завжди були європейські країни. Тепер, напередодні конференції донорів у Києві, президент Єврокомісії Жузе Мануель Баррозу заявив, що додатковий внесок країн ЄС до фонду становитиме 110 мільйонів євро:

“Європейський Союз повністю підтримує всі зусилля, спрямовані на забезпечення ядерної безпеки і, зокрема, що стосується Чорнобиля. У вівторок під час донорської конференції від імені Європейської комісії я оголошу про плани надати додатково збільшити європейський внесок у Чорнобильський фонд на 110 мільйонів євро. Наш внесок – 470 мільйонів євро – вже можна назвати “левовою часткою”, адже це близько чверті всіх коштів, виділених на ядерну безпеку”.

Раніше про готовність виділити Україні додаткові 120 мільйонів євро говорив і віце-президент ЄБРР Хорст Райхенбах. Показово, що від своїх внесків, попри власну трагедію, не відмовилася і Японія. Утім, як виглядає, все це дозволить у кращому разі зібрати лише третину від заявленої потреби у 740 мільйонів євро.

Наодинці з наслідками катастрофи

Український внесок у фонд цього року, як очікується, буде невеликим – близько 3 мільйонів євро, а за весь період існування Чорнобильського фонду, від 1997 року, Київ вклав у нього близько 104 мільйонів євро. Утім, як заявив нещодавно на засіданні РНБО, присвяченому майбутньому атомної енергетики в Україні, президент Віктор Янукович, загальні витрати України на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи складають 12 мільярдів доларів.

Водночас, як засвідчила акція протесту колишніх учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що відбулася цими вихідними у Києві, українська влада навіть не в змозі виконувати свої зобов’язання перед кількома тисячами ліквідаторів, заборгованість перед якими складає близько 1,5 мільярди гривень. Один із ліквідаторів, 56-річний Валерій Сумко, каже, що відчуває, що держава забула, що такі, як він, зробили для неї 25 років тому: “Пенсій своїх ми тільки у судах добиваємося. Ці суди розтягуються на роки. Витрати на оздоровлення теж абсолютно не фінансуються: кажуть, що в бюджеті грошей немає”.

Нет похожих публикаций.